Йшли селом партизани
Em Am H7 Em
Йшли селом, йшли селом партизани,
Em D G
По землі українській, невільній землі.
C E7 Am
І у кожного зброя була за плечами, |
Em Am H7 Em |
І у кожного смуток і біль на лиці. | (2)
Біль і смуток за всю Україну,
Та за спалені хати і зрубаний сад,
За ту пісню, що чув ти колись, солов'їну, |
Але їм вже не було дороги назад. | (2)
Бо дорога назад - це неволя,
А ховатися в лісі не будемо ми.
Ми підемо вперед - і здобудемо волю, |
України своєї ми вірні сини. | (2)
Хтось з них пісню завів, і вона пролунала
На всі гори Карпати, на весь рідний край,
Щоби знали усі - Україна повстала! |
Ти лети, наша пісне, аж за небокрай! | (2)
І не всі повернуться із бою живими,
І не всіх дочекається рідна сім'я.
Пам'ятайте ж ви їх, пам'ятайте такими, |
Пам'ятай їх завжди, українська земля. | (2)
Пам'ятай їх завжди так, як я пам'ятаю.
Пам'ятай лихоліття страшної війни.
Бо настане той день, що до рідного краю |
Ще злетяться твої, Україно, сини. | (2)
Ще злетяться твої, Україно, сини.
Вверх
|
На цвинтарі
3/4
F C7
На цвинтарі тихо небіжчики сплять
F
І музика тихо їм грає;
Там дядько Гаврило і дядько Петро
Тихесенько пісню співають:
Приспів:
F C7
О, Боже, який гарний світ! |
F |
Чого ж ти його покидаєш? |
C7 | (2)
Там цідять горілку, там цідять вино, |
F |
А пивом лише запивають! |
Десь клацнули зуби, десь клякнув кістяк,
Тихенько відкрилась могила,
Там тітка Варварка відкрила свій гріб,
Питається кума Гаврила:
Чи є ще горілка, чи є ще вино,
Чи бігти по фляшку чорнила?
Приспів.
Вверх
|
Отаман
C
Десь далеко на світі,
F
Там, де місяць тільки світить,
C G
Жив великий отаман,
C
Він земельку мав свою
F
І весь час був собою,
C G7 C
Жив на світі такий отаман.
Приспів:
F
Я б хотів, я б хотів,
C
Жити, як той отаман,
G C
І дівчину-українку мати там,
C
Жив би я десь у степу,
F
Де клекочуть лелеки,
C G C
Де весело мої діти будуть жить.
Отамана діти жили
Там, де ся родили,
Ніхто їм того не боронив,
Вони все могли робити,
По-своєму говорити,
Так як батько колись їх навчив.
Приспів.
Ми відродим Україну -
Нашу Батьківщину.
Вже наш прапор знов замайорів.
Ми будемо довго жити,
По своєму говорити,
Так, як батько колись нас навчив.
Приспів.
Вверх
|
|